ウクライナ人の財務習慣、ソビエト連邦後の資本主義、そして投資

はじめに私がUI/UXデザインとブランドアンバサダーをしているkabukura.ai への登録をどうぞよろしくお願いします。

現代の資本主義社会の主要原則の一つは、「適応するか死ぬか」です。周囲の世界は非常に速く変化しており、たとえ適切な条件（今は軍事状態について話しているわけではありません）であっても、近い将来ではなくても、将来を予測する能力が常に重要です。

ソビエト連邦の主要な間違いの一つは、その不変性への盲目的な信仰でした。現在の傾向を追跡すると、多くの現代先進国が、まだ自国の不変性と国際機関の力を盲目的に信じていることが見られますが、これらの機関はすでに適切に機能していないことが分かります。

そこで今日は、ソビエト連邦の財政システムについて、その歴史に再び目を向け、それがどのようなものであり、その崩壊が当時の超大国の一つにどのような影響を与えたかを見てみましょう。

ソビエト連邦では、オシチャドバンクというたった1つの銀行がありました。人々は通常、そこに貯蓄を預けていました。また、そこで貯蓄を行い、かなり良い利率で利息が付される「貯蓄帳簿」を持つことも人気でした。

注目すべきは、ソビエト連邦ではインフレという概念がなく、当時の政府は人々に前例のない安定性について絶え間なく語っていたことです。言い換えれば、プロパガンダが全盛でした。そのため、多くの人々は、貯蓄を外貨や金、不動産などに転換することについて考えることはありませんでした。

幸運にも、ソビエト連邦の崩壊直前に、私の両親は重要な資本投資を行い、当時5000ルーブルで売られていた自動車を購入しました。これにより、彼らの貯金残高はほぼ空になりました。

私の亡き叔母はそれほど幸運ではありませんでした。彼女は2万ルーブル以上の貯蓄を持っていました。スケールを理解するために、その時のドルの為替レートと比較することができます。当時、1ルーブルは約1.7ドルでした。また、私の祖父母もそれなりの資金を持っていました。すべてが完全に失われたことを説明する必要はないでしょう。ウクライナが独立を回復した後、1997年から2021年まで、消滅したソビエトの貯蓄を返還するための資金が予算に計上されましたが、当時の額は失われたものと比較にならないほど小さかったことを経験しています。

ウクライナがソビエト連邦に属していた時代、約96％の企業が国有であり、土地に至っては100％が国有でした。ソビエト連邦の崩壊後、それまで国有であり、今日は所有者のいないものとなったすべてをどのように分割するかという問題が生じました。この問題への回答は、民営化プロセスでした。民営化の概念は、各市民が一定の企業の所有権を無料で取得することを目的としていました。土地に関しても同様の状況でした。しかし、論理的に思える計算にもかかわらず、民営化の概念は失敗し、ある時点で、社会の平等の代わりに、現在もウクライナ社会で成功している寡頭的なトップが生まれ始めました。

ソビエト連邦の分割後の年々、ハイパーインフレ、失業、急激な価格上昇が始まりました。新しい通貨「カルボバンツィ（1997年にフリヴニャに変更）」が登場しました。私は今でも、子供の頃の100万の紙幣を覚えています。当時、条件付きのミリオネアであることは楽しかったように思えましたが、今になって初めて両親がどれほど苦労して生き延びたかを理解しています。

彼らの職に留まることができた人々は、給与の未払いに直面しました。これについては、私の最初の記事で書いています。すべての貧困の事実を考慮すると、人々は国有企業の株式や不動産、土地と交換できる魔法のようなバウチャー（株式、所有権証明書、債券のようなもの）の所有者でした。しかし、政府はいかなる金融教育プログラムも実施せず、その結果、ウクライナ社会の大部分は、これらの紙が何であり、どのように機能するのかを理解していませんでした。その結果、5200万人の人口のうち約300万人がバウチャーを使用することはありませんでした。

ヴァウチャーの価値は、急速なハイパーインフレによって日々減価していきました。その結果、それらは無価値になってしまい、当時、無一文の状況で何とか生き残ろうとしていました。まさにそのことを利用したのが、後に無情にも同胞のウクライナ人を騙して富を築いた非良心的な人々でした。そんな風に90年代は波乱と混乱に満ちていました。一方で社会のある層は生存の限界に追い込まれ、もう一方はギャングとオリガルヒとなりました。

国家が一瞬にして機能しなくなり、これまで有効だったすべてのルールや機関が働かなくなるところを想像してみてください。そこでは、誰もができる限りの方法で生き残ろうとします。自分のビジネスを始めようとすると、ギャングがやってきて、時には命と共に全てを簡単に奪っていくのです。だから今日まで、私の両親を含む多くの高齢者にとって、富は欺瞞と同義であり、それはソビエト連邦の崩壊が彼らに与えたトラウマだからです。

これらすべてを考慮に入れると、ウクライナ人が銀行システムに不信感を抱くのは論理的な結論です。では、ウクライナ人は今どのようにしてお金を貯めたり投資したりしているのでしょうか？現代の現実により適応した賢い若者たちは、リスクを取ってアメリカの株式市場や暗号通貨に目を向けています。一方、年配の世代は、ドルやユーロなど、彼らの考えるより安定した通貨で自宅に現金で保管することを好みます。また、ウクライナ人に人気の投資先として不動産、土地の購入、ゴールドの購入があります。私の両親からの最初の誕生日プレゼントは金の指輪で、18歳の誕生日にも同じプレゼントをもらいました。しばしば、子供たちは学校や大学を卒業した際、よく頑張った証としてゴールドをプレゼントされることがあります。

ウクライナ人はかなり古い民族であるにもかかわらず、ほとんど物質的な遺産を持っていない理由は非常に興味深いテーマです。なぜウクライナでは、古代の富や王冠、金など、何百年も前に私たちの祖先が所有していたこれらすべてのものを見ることができない博物館がないのか。歴史を深く遡りロシアによる収奪、大飢饉、世代を超えたトラウマなどについてお話しします。

これらすべてを詳しく次の記事で詳しくお話しするので、メンバーシップの購読をよろしくお願いします。

エレナちゃん

Оди із ключових принципів сучасного капіталістичного суспільства - адаптуйся, або помри. Навколишній світ змінюється настільки швидко, що будучи навіть в адекватних умовах (не говорю зараз про військовий стан), завжди варто вміти передбачати хоч не далеке, але майбутнє.

Однією з кльочових помилок Радянського союзу була сліпа віра в його непорушність.
Прослідковуючи тенденцію сьогодення, бачу подібні патерни поведінки в багатьох сучасних розвинутих державах, які досі сліпо вірять в власну непорашність та в силу міжнародних інстанцій, в той час як останні вже давно перестали працювати належним чином.

Саме тому сьогодні хотілося б знову зробити екскурс в історію та розглянути фінансову систему Радянського союзу, якою вона була та якою були її наслідки після падіння однієї з супердержав того часу.

Свого часу в Радянському союзі був лише один банк - Ощадбанк. Всі свої збереження люди зазвичай тримали там. Також було популярним тримати гроші на так званій Ощадній книзі, де на ваші збереження нараховувася доволі приємний відсоток.

Варто зазначити, що такого поняття як інфляція в країні Радянський союз не було, а тогочасна влада не втомлювалася розказувати населенню про небувалу стабільність. Одним словом пропаганда у всій красі. Саме тому, в більшості населення не виникало думок щодо переведення заощадщень в іноземні валюти, золото, нерухомість і тому подібні речі.

На щастя перед самим розпадом Радянського союзу мої батьки зробили значне капіталовкладення, придбали автомобіль, який на той час коштував 5000 рублів. Саме завдяки чому їхня ощадна книжка була майже пустою.

Менше пощастило моїй покійній тітці. Вона мала більше 20 000 рублів заощаджень. Щоб розуміти масштаб, можна співвіднести суму до курсу долара. На той час 1 рубль був близько 0.70 копійок. Також певні кошти мали мої дідусь та бабуся. Думаю не варто розказувати, що все повністю було втрачено. Хоч після відновлення Україною незалежності, починаючи від 1997 до 2021 в бюджет і були закладені кошти для повернення втрачених радянських заощаджень, проте переживши гіперінфляцію тогочасні суми були неспіврозмірні втраченим.

Коли Україна була у складі СРСР близько 96% підприємст належало державі, не кажучи про земельні ділянки, тут цифра доходила до 100%. Після розпаду Радянського союзу постало запитання “як же поділити все те, що ще вчора було державним, а сьогодні опинилося без господаря?” Відповіддю на це питання став процес приватизації. Концепція приватизації мала на меті безкоштовне отримання кожним громадянином частки власності того чи іншого підприємства. Та ж ситуація була і з землею. Проте, не зважаючи на здавалось би логічний прорахунок, концепція приватизації стала провальною і в якийсь момент замість рівності суспільства почалися зароджуватися олігархічні верхівки, які досі успішно існують в українському суспісльтві.

Розглянемо детальніше як же все відбулося і в чому була проблема. Після поділу Радянського союзу наступні роки почала наростати гіперінфляція, безробіття, різкий ріст цін. З’явилася нова валюта - карбованці. Я досі пам’ятаю зі свого дитинства купюру в міліон. Мені на той час здавалося веселим бути умовним міліонером, проте тільки зараз розумію як важко було виживати батькам.

Люди які всетаки змогли втриматися на своїх посадах стикнулися з не виплатою зарплат. Про це я писала в своїй першій статті. Зважаючи на всі факти бідності, люди були власниками магічних ваучерів, які можна було обміняти на акції державних підприємст, нерухомості та земель. Проте, владою не проводилося ніяких фінансово-освітніх програм, завдячуючи чому левова частка українського суспільства не розуміла, що це за папірці та як вони працюють. В результаті близько 3 мільйонів з 52 мільйонного населення так ніколи і не скористалися ваучерами.

Цінність ваучерів кожного дня пожирала стрімка гіперінфляція. Тому в результаті люди віддавали їх за безцінь, хоч якось намагаючись вижити в тогочасних умовах безгрошів’я. Саме цим і скористалися безпринципні особи, які пізніше нереально збагатилися на наївних українцях. Так проходили буремі 90-ті. Один прошарок суспільства будучи на межі вижавання в поєднанні із іншим - бандитсько-олігархічним.
Уявіть державу де в один момент перестають працювати будь-які до того дієві правила та інституції. Де кожен починає виживати як може. Де започатковуючи свій бізнес до тебе можуть прийти бандити і легко забрати все, іноді включно із життям. Ось чому і по день сьогоднішній для багатьох людей старшого покоління, включно з моїми батьками, багатство співрозмірне з обманом, бо саме таку травму наніс їм розпад радянського союзу.

Тепер з огляду на все вище сказане, можна зробити логічний висновок про недовіру українців до банківської системи. Як же тоді українці сьогодні зберігають та інвестують гроші? Молодь, яка є більш адаптованою до сучасних реалій намагається ризикувати та дивитися в сторону американськового біржового ринку, або ж криптовалют. Старше покоління воліє зберігати гроші вдома в стабільніших на їх думку валютах, таких як долар, або євро. Також популярними інвестиціями серед українців є нерухомість, купівля землі та купівля золота. Пам'ятаю, подарунком на мій перший рік життя від батьків була золота каблучка, таким же подарунок вони привітали мене із 18-ти річчям. Часто також дітям дарують золото на закінчення школи, або університету в знак старанно проробленої роботи.

Досить цікавою темою є те, чому українці будучи достатньо давньою нацією майже не мають матеріальної спадщини. Чому в Україні ви не побачите музеїв с стародавніми багацтвами, коронами та золотом, хоч це все і було у власності наших предків сотні років тому. Заглиблюючись в історію, я буду поступово розказувати вам про такі процеси як розкуркулення, голодомори та трансгенераційні травми. Про це все і більше в наступних статтях, тому не забувайте підписатися.

Elena chan